Батьківська сторінка

 

                            ГРАМАТИЧНІ  ІГРИ ТА ВПРАВИ З  РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ

 

 ІГРИ НА ФОРМУВАННЯ  ГРАМАТИЧНОЇ  ПРАВИЛЬНОСТІ  МОВИ

 

·  Закінчення дітьми простих поширених речень (Дівчинка тримає у руці.... що?).

·  Закінчення складносурядних та складнопідрядних речень (Діти тепло вдягнулися,  тому  що ...?).

·    Придумування  речень.

·     Заміна іменників займенниками (груша – вона ..)

·      Заміна займенників іменниками.

·      Утворення порядкових числівників від кількісних (один -  перший....)

·      Утворення прикметників від іменників (вовк – вовчий, хліб -  хлібний ...)

·     Утворення іменників від дієслів (будувати – будівельник ...)

 

·      Утворення присвійних прикметників (шкура ведмедя – ведмежа)

Чому важко першокласнику?

 

   Ваша шестирічна дитина скоро піде до школи. Як же ж  хочеться, щоб вона була успішною, щоб все у неї лагодилося: і  з навчанням,  і з однокласниками, так щоб і вчителька любила її як рідну. Заради цього ми готові на все. Ми навчаємо малюка читати, розповідаємо про сонячну систему, рахуємо все, що тільки можна порахувати. Чи досить цього? Чи можна бути упевненим, що назви всіх давно вимерлих динозаврів, що читаюча і знаюча, дитина буде успішною в школі? На жаль, ні. Крім інтелектуальної готовності (читати, вважати, загальної обізнаності), готовність до школи включає та інші, дуже важливі характеристики, відсутність яких може дуже ускладнити життя дитини в школі. Самостійність, адекватна самооцінка, уміння планувати і контролювати свою діяльність, хороше просторово-часове орієнтування, міцне фізичне здоров'я, уміння спілкуватися з дітьми і дорослими, висока пізнавальна активність, переважання учбових мотивів над ігровими – ось перелік найважливіших характеристик, від яких залежить, буде дитина успішним в школі чи ні. 

Розглянемо детальніше найважливіші з вищеперелічених характеристик. 

vДобре підготовлена до школи дитина повинна уміти планувати свою діяльність: якщо дитина може поставити мету і досягти її – ми говоритимемо про високий рівень планування; якщо малюк, поставивши мету, здійснить її лише частково, - це середній рівень планування; якщо дії дитини абсолютно не відповідають поставленій меті або дитина діє хаотично, абсолютно не намагаючись досягти мети, ми маємо справу з низьким рівнем розвитку даної якості. 

vДуже важлива характеристика готовності до школи – це уміння контролювати результат своїх дій: - якщо дитина може самостійно порівняти результат своїх дій з поставленою раніше за мету, можна вважати, що у нього високий рівень контролю; - якщо дитині вдається це тільки частково, за участю дорослих, можна говорити про середній рівень розвитку функції контролю; - якщо дитина абсолютно нездатна співвіднести свої результати з поставленим завданням – це низький рівень розвитку контролю.

vМотивація учення, як прагнення знаходити приховані властивості предметів, закономірності у властивостях навколишнього світу і їх використання – обов'язкова умова готовності дитини до школи.  При низькому рівні розвитку даної характеристики малюк орієнтується тільки на безпосередньо доступні органам чуття властивості предметів. - Якщо дитина прагне використовувати деякі узагальнені властивості навколишнього світу, ми констатуємо середній рівень розвитку мотивації учення. - При високому рівні розвитку учбової мотивації у дитини спостерігається явне прагнення знаходити приховані від безпосереднього сприйняття властивості навколишнього світу, визначати закономірності і використовувати їх в своїй діяльності. 

vРозглядаючи рівень розвитку мислення, ми повинні мати на увазі наступне: 
- високий рівень розвитку інтелекту характеризується умінням слухати іншої людини, виконувати такі логічні операції, як аналіз, узагальнення, порівняння, класифікація словесних понять; - при середньому рівні розвитку інтелекту операції порівняння і узагальнення виконуються без помилок, а складніші операції - аналіз, синтез, абстракція і конкретизація – з помилками;  - дитина з низьким рівнем демонструє явну відсутність уміння слухати іншої людини, припускається численної помилки у виконанні логічних операцій, як простих, так і складніших. 

vМи пропонуємо вам на деякий час стати психологами для своєї дитини і постаратися з'ясувати, наскільки дитина готова до школи, визначити його сильні і слабкі сторони. Можливо, у вас виникне питання, чи можуть батьки, не будучи фахівцями, допомогти своїй дитині? Безперечно – так. На думку більшості сучасних фахівців, таку діагностику слід проводити за рік-два до початку шкільного навчання, коли проблеми тільки позначаються і найлегше піддаються корекції. Тому, якщо у вас є можливість, не відкладайте справу Ѐв довгий ящикЀ, а зустріньтеся з фахівцями, які дадуть конкретні рекомендації щодо вашої дитини.

   А зараз ми пропонуємо вам познайомитися з прийомами діагностики і тренування деяких основоположних здібностей: це нескладні, навіть деколи забавні, тестові завдання і вправи. Мета подібних задачок – не навчити дитину, а стимулювати і розвинути його мислення.

   Отже, ви готові? Тоді за справу. Але спочатку – декілька попередніх зауважень, які дозволять зробити процес діагностики приємним і захоплюючим як для вас, так і для дитини.

1. Постарайтеся перетворити всі тестові завдання на захоплюючу гру- дослідження. Нехай дитина буде рятувальником, або Шерлоком Холмсом, або маленьким професором. 

2. Відносьтеся до отриманих результатів філософськи – ми не відбираємо дітей в космонавти. Пам'ятайте, що невисокі результати – це не вирок, а покажчик напряму, в якому можна розвивати дитину.Діти розвиваються неоднаково: одні випереджають однолітків, інші розвиваються поволі. Розвиток третіх нагадує стрибки коника – довго готується, а потім стрибає далеко і легко. Научена – це теж індивідуальна характеристика. Швидкість і якість засвоєння знань залежить від багатьох чинників. Сюди можна віднести: 

Øвластивості нервової системи; 

Øспособи отримання, переробки і зберігання інформації; 

Øособові особливості дитини.

3. Спостерігаючи за дитиною, з'ясуйте, за яких умов він успішний, як швидко він схоплює суть завдання, як багато часу йому треба, щоб приступити до його виконання. Всі ці спостереження вам стануть в нагоді, коли дитина попросить у вас допомогти виконати домашні завдання. 

Всі завдання – в тестах, і їх варіанти, які ви можете придумати самі, спираючись на зразок, можуть служити вправами для розвитку тих якостей, які вони діагностують.

Нейрофізіологічна готовність до школи.

    Важливим показником готовності до школи є функціональне дозрівання центральної нервової системи, що виражається в так званій ассиметрії великих півкуль. Кожна півкуля починає виконувати специфічні функції при обробці інформації, що одержується ззовні. Так, права півкуля відповідає за просторове орієнтування, за емоційно-образне сприйняття. Права півкуля схоплює картинку всю цілком, зі всіма деталями, не дробивши її на частини. Дробовим сприйняттям займається ліва півкуля. Саме в ньому знаходяться центри мови, які і дозволяють виділити в навколишньому світі частини, аналізувати їх, вибудовувати логічні причинно-наслідкові ланцюжки. Чим краще виражена спеціалізація півкуль, тим вище рівень сприйняття і переробки інформації. Рівень сформованості ассиметрії дозволить визначити тест на праворукість-ліворукість.

    Дитині пропонується ряд завдань і наголошується, якою рукою він вважає за краще працювати. Не треба загострювати увагу дитини на тому, що вам важливо, якою рукою він виконує завдання.

Завдання 1.

   Попросіть дитину намалювати будь-яку картинку. Відзначте, якою рукою він це робить. Запропонуйте намалювати цю ж картинку іншою рукою. Порівняйте малюнки, визначте, який з них намальований якісніше, якою рукою дитині було малювати легше.

Завдання 2. 

   Покладіть прямо перед дитиною три коробки з-під сірників і скажіть, що в одному з них захований сірник. Нехай  він знайде, в якому. Відзначайте, яка рука активніша при відкритті коробочок.

Завдання 3.

   Запропонуйте дитині побудувати колодязь з сірників або паличок для рахунку. Яка рука діє активніше?

Завдання 4.

   Візьміть невеликий м'яч. Запропонуйте дитині пограти в м'яч. Необхідно буде кидати і ловити його однією рукою. Яка рука діє активніше? 
Завдання 5.

   Запропонуйте дитині щось вирізувати по контуру з листівки. 

Завдання 6.

   Нанизування бісеру або ґудзиків. Ведучою вважається рука, яка виконує активну дію.

Завдання 7.

   Попросіть дитину відкрити декілька бульбашок з кришками, що відгвинчуються. Яка рука діє активніше?

Завдання 8.

   Дайте дитині шнур середньої товщини, на якому заздалегідь зав'яжіть декілька вузликів. Рука, якій дитина розв'язує вузли, і буде ведучою.

Завдання 9.

    Попросіть дитину побудувати будинок з кубиків. Рука, яка бере кубики, поправляє їх, і є ведуча.

   Підрахуйте, скільки разів права і ліва руки виявлялися ведучими. Якщо більше „плюсів” одержала права рука, означає, дитина праворука, якщо ліва – ліворука. Якщо кількість плюсів у правої і лівої руки однакова, то можна говорити про те, що функціональна ассиметрія сформована недостатньо. 

     Сьогодні ліворукість не є патологією – ліворуких дітей не треба перенавчати, більш того, це вважається навіть шкідливим. Але необхідно при навчанні враховувати особливості ліворуких дітей.

   Завчасний прогноз труднощів і своєчасна допомога з боку батьків, вчителів, фахівців - завдання, що стоїть перед колективом школи при першому знайомстві з майбутнім першокласником.

  В даний час є альтернативні форми навчання, і перед батьками відкривається ціле віяло можливостей. Можна віддати дитину в школу з 6 або з 7 років, проходити перший рік навчання в школі або на базі дошкільної установи, навчати дитину в приватному або державному учбовому закладі.      Вирішити це питання за допомогою вихователів, вчителів і психологів батьки можуть, тільки визначивши ступінь його готовності до школи. 

Які критерії готовності дитини до навчання в школі? 

До початку навчання в школі у дитини повинні бути розвинені елементарні математичні уявлення.

 

 

 

Дитина повинна знати:

Øсклад чисел першого десятка (з окремих одиниць і з двох менших чисел); 

Øяк одержати число першого десятка, додаючи одиницю до попереднього і віднімаючи одиницю з наступного за ним в ряду; 
цифри 0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9; 

Øзнаки +, - =, >, <; 

Øназва поточного місяця, послідовність днів тижня;

Дитина повинна уміти:

Øназивати числа в прямому і зворотному порядку;

Øспіввідносити цифру і число предметів;

Øскладати і вирішувати задачі в одну дію на складання і віднімання; 

Øкористуватися знаками арифметичних дій;

Øвимірювати довжину предметів за допомогою умовної міри;

Øскладати з декількох трикутників, чотирикутників фігури більшого розміру;

Øділити круг, квадрат на 2 і 4 частини;

Øорієнтуватися на аркуші паперу в клітинку.

До початку навчання в школі з розвитку мови діти повинні уміти: 

Øбудувати складні пропозиції різних видів;

Øскладати розповіді по картині, серії картинок, невеликі казки; 

Øзнаходити слова з певним звуком;

Øвизначати місце звуку в слові;

Øскладати пропозиції з 3-4 слів;

Øрозділяти прості речення на слова;

Øчленувати слова на склади (частини);

Øрозрізняти різні жанри художньої літератури: казку, розповідь, вірш; 
самостійно, виразно, послідовно передавати зміст невеликих літературних текстів, драматизувати невеликі твори.

Про навколишній світ діти повинні знати: 

Øуміти розрізняти за зовнішнім виглядом рослини, поширені в даній місцевості;

Øмати уявлення про сезонні явища природи;

Ø    знати свою домашню адресу, прізвище, ім'я, по батькові батьків. 
Які критерії психологічної готовності дитини до школи? 
1. Соціально-психологічна готовність до школи:

Ø    учбова мотивація (хоче йти в школу; розуміє важливість і необхідність учення; виявляє виражену цікавість до отримання нових знань); 

Ø    уміння спілкуватися з однолітками і дорослими (дитина легко вступає в контакт, неагресивний, уміє знаходити вихід з проблемних ситуацій спілкування, визнає авторитет дорослих); 

Ø    уміння прийняти учбове завдання (уважно вислухати, з потреби уточнити завдання).

2. Розвиток шкільно-значущих психологічних функцій:

Ø   розвиток дрібних м'язів руки (рука розвинена добре, дитина упевнено володіє олівцем, ножицями);

Ø   просторова організація, координація рухів (уміння правильно визначати вище - нижче, вперед - назад, зліва - справа);

Ø   координація в системі очей - рука (дитина може правильно перенести в зошит простий графічний образ - візерунок, фігуру - на відстані (наприклад, з книг);

Ø   розвиток логічного мислення (здатність знаходити схожість і відмінності різних предметів при порівнянні, уміння правильно об'єднувати предмети в групи за загальними істотними ознаками);

Ø   розвиток довільної уваги (здатність утримувати увагу на виконуваній роботі протягом 15-20 хвилин);

Ø   розвиток довільної пам'яті (здібність до опосередкованого запам'ятовування: пов'язувати матеріал, що запам'ятовується, з конкретним символом /слово - картинка або слово - ситуація).

Ø   Які вимоги пред'являє школа до розвитку мови дитини? 

Ø   Уміння правильно вимовляти всі звуки мови і розрізняти їх на слух; 
Уміння вживати різні частини мови точно по сенсу; 

Ø   Уміння використовувати в мові синоніми, антоніми, іменники з узагальнюючим значенням;

Ø   Уміння відповідати на питання і задавати їх;

Ø   Уміння самостійно передавати зміст літературних текстів; 

Ø   Уміння складати розповіді про предмети (за планом, запропонованому дорослим, по картинці, по серії сюжетних картинок);

Ø   Кругозір (уявлення дитини про світ достатньо розгорнене, розвинена пам'ять, увага, інші інтелектуальні здібності).

З шести чи з семи років потрібно віддавати дитину до 1 класу? 
     Однозначно відповісти на це питання не можна, оскільки необхідно враховувати ряд чинників, що визначають підготовленість дитини до навчання. Саме від того, наскільки дитина розвинена фізично, психічно, розумово і особово, а також як стан здоров'я дитини, і залежатиме, з якого віку йому необхідно почати навчання в школі. Має значення весь комплекс чинників, що визначають рівень розвитку дитини, при якій вимоги систематичного навчання не будуть надмірними і не приведуть до порушення його здоров'я.

   Нагадаємо, що у дітей, не підготовлених до систематичного навчання, важче і довше проходить період адаптації (пристосування) до школи, у них набагато частіше виявляються різні труднощі навчання, серед них значно більше неуспішних, і не тільки в першому класі.

  Згідно санітарно-епідеміологічним правилам СанМін 2.42.1178-02 "Гігієнічні вимоги до умов навчання в загальноосвітніх установах" в перші класи шкіл приймаються діти шостого або сьомого року життя по розсуду батьків на підставі висновку психолого -медико-педагогічної комісії (консультації) про готовність дитини до навчання. 

  Обов'язковою умовою для прийому в школу дітей шостого року життя є досягнення ними до 1 вересня віку не менше п'яти з половиною років.    Навчання дітей, що не досягли п'яти з половиною років до початку навчального року, проводиться в умовах дитячого садочка.

    Пам'ятайте, що для дитини 5-6 років гра є основним способом пізнання навколишнього світу. Тому в заняття необхідно включати ігрові елементи. 
Які заняття корисні для дитини в період його підготовки до школи? 
1. Розвиток дрібних м'язів руки:

     робота з конструкторами різного виду;

     робота з ножицями, пластиліном;

     малювання в альбомах (олівцями, фарбами).

2. Розвиток пізнавальних здібностей (розвиток пам'яті, уваги, сприйняття, мислення). 
    Ви хочете краще зрозуміти особливості своєї дитини? 
Спробуйте відповісти собі на наступні питання: 

     Чи уміє дитина грати в сюжетно-рольові ігри, чи доступні йому ігри з правилами? 

     Чи є у дитини друзі?

     Чи уміє дитина вступати в розмову із старшими?

     Чи уміє дитина оцінювати свої вчинки?

     Чи є у дитини улюблені ігри, книжки, мультфільми?

    При виборі типу освітньої установи (гімназія, школа з поглибленим вивченням іноземної мови і ін.) керуйтеся перш за все інтересами Вашої дитини, враховуйте психофізіологічні, інтелектуальні здібності і стан його здоров'я. 
Психологічна готовність до школи 

  Дуже часто до педагогів звертаються батьки з такими запитаннями:

   „Наш син у вересні цього року повинен іти до школи. Ми дуже хвилюємося, чи достатньо він підготовлений. Звичайно, ми старалися його удома якось підготувати: учили самі буквам, рахунку. Але все одно є неспокій: адже програми зараз такі складні!”

Сім'я Никітіних

   „Моїй дочці буде в липні 6 років. За всіма правилами вона повинна йти в школу, але мені здається, що вона не дуже готова до того, щоб сидіти так довго на уроках. Річ у тому, що вона дуже рухлива, весь час схоплюється, крутиться. Ми думали, що це пройде, а зараз і не знаємо, що робити?”. 

Анастасія, 29 років

    „Моїй онуці, Лізі, виповнюється 5 років. Її батьки не хочуть віддавати її в дитячий садок. Цілий день вона спілкується тільки з нянею. Я дуже хвилююся: якщо вона не навчиться спілкуватися з однолітками, то як їй доведеться в школі?”

Наталія Іванівна

    Всі, у кого є діти „перед шкільного” віку знають: готовність до школи – одна з тем, що  хвилюють. І не дарма. Тому що від того, як складеться шкільне життя у дитини, багато в чому залежить його майбутнє. Коли діти вступають до школи, вони обов'язково проходять співбесіду, іноді тестування. Педагоги перевіряють знання, навики, уміння дитини, зокрема уміння рахувати і читати.

   Завдання психолога зовсім інше - виявити психологічну готовність до шкільного навчання.

    Психологічну готовність до школи бажано визначити за рік до вступу до школи, оскільки в цьому випадку є час змінити те, що потребує корекції.   На жаль, багато батьків думають, що готовність до школи полягає тільки в розумовій готовності. Тому вони, не покладаючи сил, водять свою дитину на заняття по розвитку пам'яті, уваги, мислення. Проте готовність до школи має ряд і інших параметрів.

Найважливішим компонентом шкільної готовності психологи рахують мотиваційну готовність, тобто наявність мотивації до учбової діяльності. При цьому відрізняють зовнішню і внутрішню мотивацію. Якщо запитати дитину, чи хоче він в школу, то більшість відповість: „Хочу”. Але це „хочу” буде різним. Зовнішня мотивація пов'язана із зовнішньою атрибутикою, наприклад, „хочу портфель, як у брата” або „хочу красивий пенал”. Внутрішня мотивація пов'язана з безпосереднім бажанням вчитися, знаходити знання. Необхідно сказати, що в першому класі успішніше вчаться діти із зовнішньою мотивацією, оскільки їх бажання реалізуються, а серйозного навантаження на інтелект. 

  Ще одним компонентом шкільної готовності психологи виділяють вольову готовність. Це означає уміння дитини діяти по команді, відповідно до встановленого зразка. Дитина повинна уміти слідувати заданим правилам, нехтуючи своїми безпосередніми бажаннями.

Важливим компонентом є також і комунікативна готовність. Дитина повинна мати навики взаємодії як з дорослими (вчителями), так і з однолітками. У спілкуванні з дорослими дитина повинна усвідомлювати контекст спілкування і уміти діяти виходячи з цього контексту.

   Наприклад, знати, коли можна вставати під час уроку, і слідувати цьому; питати вчителя у справі, а не по дурницях і так далі.

   Спілкування з однолітками повинне проявлятися в двох проявах:

 по-перше, дитина повинна уміти домовлятися, кооперуватися з іншими дітьми.

 По-друге, дитина повинна достатньо спокійно себе відчувати в умовах конкуренції, адже шкільне життя - це змагання!

    Дуже важлива мовна готовність дитини. Дитина повинна уміти спілкуватися в діалозі, уміти ставити питання, відповідати на питання, мати навик переказу.

   Чим може допомогти психолог в підготовці дитини до школи? 
По-перше, психолог може провести повну діагностику готовності дитини до школи.

По-друге, психолог може допомогти розвинути всі вищі психічні функції (мислення, увага, пам'ять, уяви) до рівня, необхідного для того, щоб приступити до занять в школі.

По-третє, психолог може скоректувати мовну, мотиваційну, комунікативну і вольову сфери.

По-четверте, психолог може допомогти мінімізувати тривогу дитини, що неминуче виникає перед глобальними змінами в житті. 
   Навіщо все це потрібне? Чим упевненіше і спокійніше почнеться для Вашої дитини шкільне життя, чим краще дитина зможе адаптуватися до школи, вчителям і однокласникам, тим більше шансів, що у дитини не буде проблем ні в початковій школі, ні в подальшому навчанні. Безглуздо говорити підлітку, що необхідно вчитися, якщо він з дитинства засвоїть, що школа - це важка повинність, що не приносить анінайменшого задоволення.

   Якщо ми хочемо, щоб наші діти виросли освіченими, упевненими в собі, щасливими людьми, то ми повинні створити для цього необхідні умови.      Школа - найважливіша ланка в цій роботі.

    Олена Євгеніївна Кравцова - директор Інституту Психології ім. Л.Виготського, доктора психологічних наук, професор кафедри проектуючої психології, автора численних наукових публікацій і монографій вважає: „Важливо розуміти, що готовність дитини до школи означає як тільки те, що у дитини є основа для розвитку в наступному періоді. Тому не треба думати, що ця готовність автоматично дозволяє уникнути проблем в майбутньому. Заспокоєння батьків і педагогів приведе до того, що подальшого розвитку не буде. Всі вчителі знають, що часто діти, які спочатку читають по складах, роблять величезний ривок в розвитку читання. А ті, хто читав спочатку краще, наприклад, починав читати поволі по словах, так і продовжують читати далі. Тому у жодному випадку не можна зупинятися. Необхідно йти весь час далі.” 

  Часто запитують батьки: якщо дитині вже 6 років, а він не готовий до школи, то що корисно - віддавати в школу таким, який є, або намагатися підтягти його до школи удома? Я думаю, що в таких випадках дуже важливо розуміти, що за вчителька буде у дитини. Чи готова вона зрозуміти, що у дитини є певні труднощі і що він чогось не робить не із-за ліні або поганої поведінки, а саме із-за цих труднощів? Чи готова вона якийсь час не питати дитину і взагалі віднестися до нього украй делікатно? 

     Не менш важлива позиція батьків. Їм необхідно весь час підтримувати дитину, навчитися переживати з дитиною важкі моменти. Якщо батьки це зможуть, якщо зможуть утриматися від зауважень і претензій, то всі складнощі дитина подолає достатньо швидко і легко. Перш за все, необхідно говорити про психологічну готовність батьків до того, що дитина піде до школи. Це дуже важливо; Неменш важливо, щоб дитина була готова до школи. А це, перш за все, інтелектуальні, комунікативні навики і загальний розвиток дитини. Але якщо про інтелектуальні навички батьки якось замислюються (навчають дитину читати і писати, розвивають уяву і т.д.), то про комунікативні навики часто забувають. А це, дуже важливий параметр готовності дитини до школи.  Вважається, що якщо дитина виховується весь час в сім'ї, якщо не відвідує спеціальних місць, де він може навчитися спілкуванню з однолітками, то адаптація до школи у такої дитини може відбуватися набагато важче.”

    Ще важливіший чинник готовності до школи, про який взагалі чомусь рідко говорять, – це загальний розвиток дитини.

    Під загальним розвитком я розумію не набір навичок (уміння вважати і писати), а багатство внутрішнього світу дитини. Уміння радіти метелику, що пролетів мимо, інтерес до хом'яка в групіі, цікавість до того, про що написано в книжці – все це складові загального розвитку дитини. Це те, що дитина виносить з сім'ї, і те, що дуже сильно допомагає знайти своє місце в новому шкільному житті. Забезпечити такий розвиток своїй дитині нескладно – треба з ним багато розмовляти, щиро цікавитися його думками, відчуттями, а не тільки тим, чи зробив він уроки і що їв на обід.

   Проте, буває і так, що дитина виявляється до школи не готовою. Чи вирок це? Звичайно, ні. І ось тут дуже важливий талант вчителя. Вчитель повинен зуміти створити умови для плавного, не болісного входження дитини в шкільне життя. Навчити спілкуватися з товаришами, допомогти дитині знайти себе в новій, незнайомій обстановці.

    Є і інша сторона – батьки. Якщо батьки зможуть довіритися вчителю, якщо не буде розбіжностей в думках, то дитині буде значно легше. Інакше вийде, як у відомому прислів'ї: „Хто в ліс, хто по дрова”. А страждає дитина.

   Ще дуже важливо, щоб батьки були чесними з вчителями. Якщо у дитини є якісь проблеми, то буде правильно розповісти про це вчителю, щоб він, розуміючи ці складнощі, допоміг би дитині краще адаптуватися. Я переконана: всі питання вирішувані при правильній і плідній співпраці батьків і вчителя. 

   Відсутність стовідсоткової готовності дитини до школи – не вирок. Це лише окреслення проблемних зон. Розумна поведінка батьків, а також чуйність і талант вчителі зможуть компенсувати всі складнощі і зробити шкільне життя дитини радісним і легким. 

 

Бажаємо успіху у підготовці майбутніх першокласників!!